МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Н А К А З 04.04.2005 № 152 Про затверджен...
2Підготовлено та надруковано за сприяння Проекту «Здоров’я матері та дитини», що фінансується Агентством США з міжн...
3 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Н А К А З 04.04.2005 ...
4 ЗАТВЕРДЖЕНО наказ...
51. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду заздоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.1.1 Відразу післ...
6 Зазначені в таблиці №1 стани (здорова новонароджена дитина,новонароджена дитина з асфіксією, малою вагою при народже...
72. Тепловий ланцюжок.Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпеченнятемператури у пологовій залі (опера...
8примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляєцих ознак.5) Відкласти зважування та купання. [B].Ку...
93. Рутинні медичні втручання3.1 Загальні положення.Більшість новонароджених не потребують проведення рутинних медичнихв...
10новонародженої дитини проводити недоцільно через високий ризикускладнень та низьку діагностичну значимість...
113) Лікар який здійснив первинний лікарський огляд записує результати оглядув медичній документації, забезпечує інформува...
12еластична, може бути вкрита родовою змазкою. Доношені новонародженімають задовільний тургор м’яких тканин, у дітей, які ...
1311) Серце: проводиться аускультація серця дитини, характер тонів, наявністьдодаткових шумів.12) Живіт: округлої форми, п...
145. Спільне перебування матері та новонародженого [А].5.1 Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері т...
156.5 Акушерка кладе дитину на сповивальний столик з підігрівом під лампупроменевого тепла. Проводить обсушування новонаро...
165) Мати може доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексузахоплення.6) Зачекайте поки дитина широко розкриє...
17 • Якщо дитина лежить у матері на колінах, допоможіть підняти дитину вище, щоб їй не треба було нахилятись...
18IІІ. Інші положення • мати може годувати стоячи (при неможливості сидіти чи лежати); • мати може годувати ле...
19 5) ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійне абосукровичне виділення, поганий запах.8.2 Перети...
209. Догляд за шкірою9.1 Загальні положення.Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливоїуваги. ...
213) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після оглядудитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмо...
22 а)Якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання та обовязково до виписки з лікарні. б)Я...
2312. Скринінгове обстеження.12.1 Обстеження новонародженого на фенілкетонурію (ФКУ).12.1.1 Загальні положення.Фенілкетону...
24Уникати дії тепла і прямого сонячного світла. Захищати бланки відвипадкового контакту з рідиною.12.1.4 Результати тестув...
2513. Критерії фізіологічної жовтяниці.13.1 В післяпологовому відділенні при огляді новонародженого важливосвоєчасно вияви...
2614. Виписка новонародженого з пологового стаціонару14.1 Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонарун...
2715. Правила миття рук15.1 Основні види обробки рук.Вид обробки Мета обробки1. Звичайне ми...
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar
of 33

Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar

Published on: Mar 3, 2016
Source: www.slideshare.net


Transcripts - Nakaz 152 doglyad za zdorovym novonar

  • 1. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Н А К А З 04.04.2005 № 152 Про затвердження Протоколу медичного доглядуза здоровою новонародженою дитиною м. Київ
  • 2. 2Підготовлено та надруковано за сприяння Проекту «Здоров’я матері та дитини», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку
  • 3. 3 МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Н А К А З 04.04.2005 № 152 м. КиївПро затвердження Протоколумедичного догляду за здоровоюновонародженою дитиною На виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/252 таспільного наказу Міністерства охорони здоров’я та Академії медичних наукУкраїни від 11.09.03 № 423/59, з метою покращення надання медичноїдопомоги новонародженим в УкраїніНАКАЗУЮ: 1. Затвердити Протокол медичного догляду за здоровою новонародженоюдитиною (далі-Протокол), що додається. 2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникамуправлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської, Головногоуправління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міськоїдержавних адміністрацій: 2.1. Забезпечити впровадження в діяльність закладів охорони здоров’яПротоколу починаючи з 1 травня 2005 року. 2.2. Щороку до 1 січня направляти до МОЗ України пропозиції щодовнесення змін та доповнень до Протоколу. 3. Департаменту організації та розвитку медичної допомоги населенню тапри необхідності готувати пропозиції щодо внесення змін до Протоколу. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. В.о. Міністра С.М. Ханенко
  • 4. 4 ЗАТВЕРДЖЕНО наказ МОЗ України від 04.04.2005 № 152 Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиноюВступ Сучасні принципи перинатальної допомоги базуються на концепціїВООЗ щодо фізіологічного ведення вагітності, пологів та фізіологічногодогляду за дитиною з обмеженням медичних втручань без належних показань. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною,розроблений з метою покращання стану здоров’я дітей, застосування сучаснихефективних технологій фізіологічного догляду за новонародженим, практичноїдопомоги медичному персоналу щодо їх здійснення. Протокол базується на основних принципах науково-доказовоїмедицини. Він включає в себе інтеграцію нових знань в практику і процесприйняття рішень з оцінкою потенційного ризику, ефективності таобґрунтованості медичних втручань для новонародженого. Розробка технологій протоколу базується на використаннісистематичних оглядів, рандомізованих контрольованих досліджень (РКД)бібліотеки Кокрана з оцінкою їх важливості і ступеня достовірності.Характеристика досліджень, що лягли в основу клінічних рекомендацій (шкаларівнів доказовості).А – систематичний огляд рандомізованих контрольованих досліджень та/або/високоякісний мета-аналіз ;В – високоякісний систематичний огляд когортних досліджень або досліджень„випадок-контроль”, високоякісне когортне дослідження або дослідження„випадок-контроль”, РКД ;С – когортне дослідження або дослідження „випадок-контроль” безрандомізації, РКД з низькою вірогідністю виникнення систематичних похибок;D – описування серії випадків або неконтрольоване дослідження, або думкаекспертів; При здійсненні догляду за новонародженим використовуються методикита технології усіх рівнів з обов’язковим урахуванням дотримання вимогипоінформованої згоди матері.
  • 5. 51. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду заздоровою новонародженою дитиною в пологовій залі.1.1 Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері,здійснює обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильноюпелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистоюпелюшкою та ковдрою.1.2 Одночасно лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінеколог, здійснює первинну оцінку стану новонародженогоОсновна мета первинної оцінки стану новонародженого в пологовій залі –отримати відповідь на наступні питання: 1) чи немає вроджених вад розвитку і інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втручання; 2) чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого. Оцінка стану новонародженого та медичний догляд за ним здійснюєтьсявідповідно наступного алгоритму. Таблиця №1Оцінка стануновонародженого Дихання нормальне Нерегулярне Нормальне Нормальне або відсутнє Маса >2500; >< 2500; < 2500; ><2500; тіла/термін >37 тижнів ><37 тиж ><37 тиж ><37 тиж вагітності серцебиття Якщо дитина <100 уд.хв. >100 уд.хв. >100 уд.хв. дихає або кричить, має задовільний м’язовий тонус ЧСС не вимірюється Вроджена вада відсутня відсутня відсутня наявна розвитку/полог. травма Здоровий асфіксія Мала вага Вроджена вадаДіагноз новонароджений при розвитку/полог народженні ова травма Медичний догляд за Медичний Медичний Медичний здоровою догляд за догляд за догляд заМедичний догляд новонародженою новонародж новонародже новонародже дитиною еною ною дитиною ною дитиною дитиною з з малою з вродженою асфіксією вагою при вадою народженні розвитку/пол ог. травм.
  • 6. 6 Зазначені в таблиці №1 стани (здорова новонароджена дитина,новонароджена дитина з асфіксією, малою вагою при народженні, вродженоювадою розвитку/пологовою травмою) можуть бути в різних сполученнях і томуможуть потребувати сполучення процедур щодо медичному догляду. При виявленні порушень ранньої фізіологічної адаптації та патологічнихстанів медичний догляд здійснюється за відповідними протоколами.1.3 Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв. післянародження дитини акушерка, замінивши стерильні рукавички, перетискає таперетинає пуповину (див. розділ 8), за умови задовільного стану дитини (зарезультатами первинної оцінки стану новонародженого) перекладає дитину нагруди матері.1.4 Акушерка здійснює медичне спостереження за станом новонародженогопротягом перебування дитини у пологовій залі. При порушенні стануновонародженого інформує про це лікаря-педіатра-неонатолога, а за йоговідсутності лікаря-акушера-гінеколога.1.5 За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову,відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснитиперше раннє прикладання дитини до грудей матері.1.6 Через 30 хв. після народження дитини акушерка електроннимтермометром вимірює новонародженому температуру тіла в аксилярній ділянціта записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Ф097/о).1.7 Після проведення контакту матері і дитини «очі в очі» (але не пізнішепершої години життя дитини) акушерка після обробки рук (див. розділ 15)проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0.5%еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкціїзастосування одноразово.1.8 Контакт "шкіра-до-шкіри" проводиться не менше 2 годин у пологовійзалі, за умови задовільного стану матері та дитини.1.9 Після завершення контакту “шкіра-до-шкіри” акушерка, перекладаєдитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює обробку та клемуванняпуповини (див. розділ 8), вимірювання зросту, обводу голови та грудноїклітини, зважування.1.10 Лікар-педіатр-неонатолог, а за його відсутності лікар-акушер-гінекологперед переведенням дитини та матері в палату спільного перебування здійснюєпервинний лікарський огляд новонародженого за схемою (див розділ 4.) ізаписує дані огляду в карту розвитку новонародженого.1.11 Акушерка (медична сестра) одягає дитині чисті повзуни, сорочечку,шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистийдомашній одяг.1.12 Дитина, разом з матірю накривається ковдрою і переводиться в палатуспільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.
  • 7. 72. Тепловий ланцюжок.Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забезпеченнятемператури у пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25°С.2.1 Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після народженнядитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонароджених. Невиконанняхоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок та ставитьновонароджену дитину під загрозу переохолодження. Межами нормальноїтемператури тіла новонародженого слід вважати 36,5о С-37,5о С привимірюванні в аксілярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжкапідвищує ризик розвитку у новонародженого гіпоглікемії, метаболічногоацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи(крововиливи, судоми).2.2 Десять кроків теплового ланцюжка.1) Тепла пологова кімната (операційна). [B].Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон,дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матеріта дитини вважається температура навколишнього середовища 25оС –28оС.Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки,сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.2) Негайне обсушування дитини [B].Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повиннаобсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітимипелюшками.Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування. Вологі пелюшкитреба відкласти, одягнути на дитину чисті шапочку і шкарпетки та накритичистою сухою попередньо підігрітою пелюшкою.3) Контакт “шкіра –до –шкіри”[С].Контакт “шкіра-до-шкіри” запобігає втратам тепла та сприяє колонізаціїорганізму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накриваєтьсячистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з матір’ю ковдрою ізнаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2годин.З метою контролю дотримання заходів теплового ланцюжка першевимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через 30хвилин після народження в аксілярній ділянці електронним термометром.4) Грудне вигодовування. [A].Грудне вигодовування треба починати як можна раніше протягом першоїгодини після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початкугодування та знаходиться з матір’ю в контакті “шкіра-до-шкіри”. Не треба
  • 8. 8примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляєцих ознак.5) Відкласти зважування та купання. [B].Купання та зважування новонародженого відразу після народження приводитьдо втрат тепла (21) , тому ці процедури треба відкласти.Кров та меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого приобсушуванні після пологів. Залишки родової змазки не видаляються у дитини.Перше купання доцільно здійснювати вдома.Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійсненняконтакту “шкіра-до-шкіри” перед переведенням в палату спільногоперебування.6) Правильно одягнути та загорнути дитину. [А].Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшуєефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежуєдихальні рухи.У звязку з цим дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку,шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини [A]За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повиннацілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільнеперебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактикугіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції.8) Транспортування в теплих умовах. [B]Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення, (палату) медичніпрацівники зобов’язані забезпечити підтримку та контроль температури тіладля запобігання виникнення гіпотермії. В палату спільного перебуванняновонароджений повинен транспортуватися разом з матір’ю.При народженні дитини шляхом кесарського розтину, новонародженийтранспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.9) Реанімація в теплих умовах.Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількістьтепла, в звязку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Томуважливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах.10) Підвищення рівня підготовки та знань.Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички зпринципів дотримання теплового ланцюжка.Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливостіпідтримання нормальної температури тіла дитини.
  • 9. 93. Рутинні медичні втручання3.1 Загальні положення.Більшість новонароджених не потребують проведення рутинних медичнихвтручань у тому числі оглядів лікарями-спеціалістами. Кожне медичневтручання в т.ч. і огляд лікаря-спеціаліста має бути обґрунтованим табезпечним для дитини і проводитись за дотримання вимоги поінформованоїзгоди матері.3.2 Відсмоктування слизу з ротової порожнини та носоглотки. [B].Більшість здорових новонароджених не потребують проведеннявідсмоктування слизу з ротової порожнини та носоглотки.Якщо виникає необхідність забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхіву здорового новонародженого, слід застосовувати грушу, оскільки при їївикористанні вірогідність виникнення ускладнень менша, ніж привідсмоктуванні катетером.Негативні наслідки рутинного відсмоктування слизу у новонароджених зротової порожнини та носоглотки: 1) розвиток аритмії та брадикардії; 2) ларингоспазм; 3) високий ризик інфікування.3.3 Перевірка прохідності стравоходу.Здорові новонароджені не потребують рутинної перевірки прохідностістравоходу.Показання для обов’язкової перевірки прохідності стравоходу: 1) за наявності у роділлі багатоводдя (полігідроамніон); 2) за умови виявлення при ультразвуковому дослідженні вагітної малого шлунку плода або не виявлення його взагалі; 3) при наявності наступних клінічних ознак у новонародженої дитини: - велика кількість пінистих виділень з ротової порожнини; - при спробі годування дитини молоко повертається; - приступи кашлю з апное, ціанозом.3.4 Негативні наслідки рутинної перевірки прохідності стравоходу: 1) розвиток аритмії та брадикардії; 2) ларингоспазм; 3) високий ризик інфікування.Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату.Цитологічне та бактеріологічне дослідження шлункового аспірату у
  • 10. 10новонародженої дитини проводити недоцільно через високий ризикускладнень та низьку діагностичну значимість.3.5 Бактеріологічне дослідження фекалій, посівів зі шкіри пуповини,тощо.Проведення бактеріологічних досліджень фекалій, та посівів зі шкіри,пуповини, тощо у здорових новонароджених недоцільне через низькудіагностичну значимість.3.6 Додаткове обстеження новонародженого (лабораторні,рентгенологічні, УЗД, консультації лікарів-спеціалістів тощо)Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження таконсультацій лікарів-спеціалістів. Лабораторне дослідження крові здійснюється у наступних випадках: 1) новонародженим, які були народжені жінками, що мають 0 (І) групукрові та / або Rh негативний тип крові, необхідно визначити групу крові та Rhфактор шляхом дослідження пуповинної крові [B]. 2) якщо жінка не обстежена на рівень анти Rh антитіл та має Rhнегативний тип крові, необхідно визначити рівень білірубіна пуповинної крові.3.7 Зважування новонародженого.3.7.1 Перше зважування новонародженого здійснюють в пологовій залі післяпроведення контакту “шкіра-до-шкіри” та прикладання дитини до грудейперед переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини.3.7.2 При зважуванні дитини дотримуються принципів забезпечення тепловоголанцюжка з метою запобігання переохолодження дитини.3.7.3 Здоровий новонароджений не потребує щоденного зважування.3.7.4 Щоденне зважування новонародженої дитини проводять за медичнимипоказаннями.3.7.5 Перед випискою з пологового стаціонару зважування дитини єобов’язковим.4. Лікарський догляд за новонародженим4.1 Організаційні умови здійснення лікарського доглядуновонародженого1) Первинна оцінка стану новонародженого здійснюється лікарем-педіатром-неонатологом а у разі його відсутності лікарем-акушером-гінекологом відразупісля народження дитини.2) Первинний лікарський огляд новонародженого здійснюється в пологовійзалі лікарем-педіатром-неонатологом (у разі його відсутності лікарем-акушером-гінекологом) перед переведенням дитини в палату спільногоперебування матері та дитини.
  • 11. 113) Лікар який здійснив первинний лікарський огляд записує результати оглядув медичній документації, забезпечує інформування батьків про стан здоров’ядитини на момент огляду.4) Якщо первинний лікарський огляд новонародженого здійснено лікаремакушером-гінекологом (у разі відсутності лікаря-педіатра-неонатолога), лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину протягом першої доби після народження.5) В подальшому лікар-педіатр-неонатолог оглядає дитину щодня, відмічаючизміни в динаміці з записом у карті розвитку новонародженого. Він інформуєматір щодо стану здоровя дитини, дає рекомендації стосовно догляду задитиною.6) Лікарський огляд новонародженого здійснюється посистемно, недопускаючи переохолодження дитини.7) Перед оглядом дитини лікар здійснює миття рук та знезараженяфонендоскопа.8) В день виписки дитини з пологового стаціонару огляд лікаря-педіатра-неонатолога обовязковий.4.2 Первинний лікарський огляд новонародженого в пологовій залі.4.2.1 Мета первинного лікарського огляду: 1) Визначитись щодо наявності чи відсутності у дитини вроджених аномалій, ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного втручання. 2) Здійснити оцінку адаптації новонародженого. 3) Здійснити комплексну оцінку стану новонародженого за результатами первинного лікарського огляду та з урахуванням даних анамнезу і зробити відповідні призначення щодо подальшого медичного догляду.4.2.2 Показники адаптації які необхідно визначити під час первинноголікарського огляду.Таблиця №2ОЗНАКИ НОРМАЛЬНІ МЕЖІЧастота серцебиття 100-160 за хв.Частота дихання 30- 60 за хв.Колір шкіри рожевий, відсутній центральний ціанозРухи АктивніМ’язевий тонус ЗадовільнийТемпература новонародженого 36,5-37,5 С4.2.3 Схема первинного лікарського огляду новонародженого.1) Колір шкіри. Відображає успішність кардіореспіраторної адаптації. Уздорових новонароджених дітей вся шкіра рожева (еритема новонароджених).Під час крику шкіра може набувати легкого ціанотичного забарвлення. Шкіра
  • 12. 12еластична, може бути вкрита родовою змазкою. Доношені новонародженімають задовільний тургор м’яких тканин, у дітей, які народжені припереношеній вагітності, шкіра суха та може злущуватися, що не потребуєлікування. Необхідно звернути увагу на наявність міліа, монголоїдних плям,токсичної еритеми, які не вимагають лікування.Поява жовтяниці в першу добу є патологічною. Звертають увагу на наявністьнабряків, пальпують лімфовузли. Перевіряється симптом білої плями: уздорової дитини після натискання на м’які тканини пляма зникає через 3 сек.Утримання плями понад 3 сек. свідчить про порушення мікроциркуляції.2) Голова та череп: форма голови може бути брахіоцефалічна,доліхоцефалічна. Обвід голови 32-38 см у доношених.За умови наявності родової пухлини або кефалогематоми необхідно відмітитирозміри з зазначенням меж, консистенцію.Визначаються розміри та стан великого тім’ячка та малого тім’ячка (занаявності). Оцінюється стан черепних швів: сагітальний шов може бутивідкритий i ширина його не більше 3 мм. Інші шви черепа пальпуються на межізєднання кісток.3) Обличчя: загальний вигляд визначається відповідно до положенням очей,носа, рота, визначають ознаки дизморфії.4) Ротова порожнина: оцінюють колір слизової, рожева, симетричність кутіврота, цілісність піднебіння та верхньої губи.5) Очі: звертають увагу на наявність чи відсутність аномалій розвитку такрововиливів у склери, колір склер, симетричність і розміри зіниць, можливіпрояви кон’юнктивіту, тощо.6) Зовнішні органи слуху: під час проведення огляду вух оглядають зовнішнійслуховий прохід, форму та положення вушних раковин. Зміна форми ірозташування вушних раковин спостерігається при багатьох дизморфічнихсиндромах.7) Ніс: звертають увагу на форму носа.8) Шия: при огляді звертають увагу на наявність або відсутність кривошиї.9) Грудна клітка: в нормі циліндричної форми. Нижня апертура розвернута,положення ребер симетричне і наближається до горизонтального.10) Легені: звертається увага на відсутність чи наявність втягнень яремноїямки, міжреберних проміжків, мечеподібного відростка при диханні. Під часаускультації над легенями вислуховується симетричне пуерильне дихання.
  • 13. 1311) Серце: проводиться аускультація серця дитини, характер тонів, наявністьдодаткових шумів.12) Живіт: округлої форми, приймає участь в акті дихання, мякий, доступнийглибокій пальпації. Пальпаторно визначають нижню границю печінки таселезінки. В нормі печінка може виступати на 1,0 - 2,0 см з-під краю реберноїдуги. Край селезінки не пальпується, або може пальпуватися під реберноюдугою.13) Статеві органи та анус: статеві органи мають бути чітко сформованимиза жіночим або чоловічим типом.У хлопчиків наявність фімозу є фізіологічним. Яєчка у доношенихновонароджених пальпуються в калитці. У доношених дівчаток великі статевігуби прикривають малі. Визначають наявність анусу.14) Пахова ділянка : пульс на стегновій артерії пальпується та перевіряєтьсяна симетричність. Зменшення наповнення пульсу може свідчити прокоарктацію аорти а збільшення про відкриту артеріальну протоку.15) Кінцівки, хребет, суглоби: звертають увагу на форму кінцівок, можливуклишоногість, кількість пальців з обох сторін на руках та ногах.Перевіряють відсутність вивиху та дисплазії стегон в кульшових суглобах: прирозведенні в кульшових суглобах - розведення повне, симптом “клацання ”відсутній.При огляді спини звертають увагу на можливу наявність спино-мозкової грижі,дермальних синусів.16) Неврологічне обстеження: визначається мязевий тонус – поза дитинифлексорна, при вентральному підвішуванні голова на одній лінії з тулубом;перевіряються фізіологічні рефлекси: пошуковий, смоктальний, долонно-ротовий (Бабкіна), хапальний рук, Моро. Пошуковий, смоктальний таковтальний рефлекси оцінюють під час годування грудьми.17) Здоровим доношеним новонародженим, у яких маса тіла знаходиться між10-им та 90-им перцентилями, визначати гестаційний вік за допомогоюпостнатальних методів немає потреби. Показанням до визначення гестаційноговіку на підставі огляду є мала маса тіла та не відповідність фізичного розвиткугестаційному віку, визначеному лікарем-акушером-гінекологом .Висновок.У разі фізіологічної адаптації новонародженого (табл. №2), яка перебігає вумовах раннього не обмеженого контакту матері та дитини, раннього початкугрудного вигодовування, у разі відсутності вроджених вад розвитку або іншихпорушень в стані дитини, з врахуванням результатів лікарського огляду,дитину можна вважати здоровою на час огляду.
  • 14. 145. Спільне перебування матері та новонародженого [А].5.1 Організаційні умови забезпечення спільного перебування матері тановонародженого.5.1.1 Спільним перебуванням слід вважати спільне перебування матері та їїдитини в одній кімнаті протягом 24 годин на добу з моменту народження домоменту виписки з стаціонару.5.1.2 Спільне перебування включає в себе такі етапи: 1) контакт “шкіра-до-шкіри” в пологовій залі; 2) спільне транспортування дитини із матірю в палату спільного перебування; 3) виключно грудне вигодовування на вимогу дитини; 4) догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини; 5) обґрунтована мінімізація втручань з боку медичного персоналу; 6) усі призначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження на ФКУ та гіпотиреоз тощо) виконуються в палаті спільного перебування в присутності та за дотримання вимоги поінформованої згоди матері.5.1.3 Температура тіла дитини вимірюється 2 рази на добу. Медична сестрапротягом першої доби навчає термометрії матір, і далі мати сама вимірюєтемпературу тіла дитини.5.1.4 Догляд за шкірою i підмивання новонародженого під теплою проточноюводою здійснює протягом першої доби медична сестра, навчає матір, яка вподальшому робить це самостійно.5.2 Абсолютні протипоказання до спільного перебування матері тадитини: 1) відкрита форма туберкульозу; 2) гострі психічні захворювання матері.6. Догляд за дитиною, яка народилась шляхом операціїкесаревого розтину6.1 В операційній забезпечується температура не нижче, ніж 25°С, безпротягів з вікон чи дверей. Включається підігрів на сповивальному столику iлампа променевого тепла.6.2 До початку операції (кесарів розтин) акушерка готує набір, в якийвходить: 3 стерильні пелюшки, чисті шапочка, шкарпетки, сорочечка, ковдра івикладає в операційній на сповивальний стіл під лампу променевого тепла.6.3 Після народження, дитина передається лікарем-акушером-гінекологомакушерці (медичній сестрі) в стерильну попередньо підігріту суху пелюшку.6.4 Первинну оцінку стану дитини здійснює лікар-педіатр-неонатолог.
  • 15. 156.5 Акушерка кладе дитину на сповивальний столик з підігрівом під лампупроменевого тепла. Проводить обсушування новонародженого сухоюстерильною попередньо підігрітою пелюшкою і пелюшка викидається, одягаєдитині чисті шапочку і шкарпетки ,здійснює клемування пуповини, вільнопеленає i вкриває ковдрою. Дитина переводиться в палату спільногоперебування де знаходиться під спостереженням медичної сестри.6.6 У разі проведення операції кесарів розтин із застосуванням епідуральноїанестезії роділлі, контакт «шкіра-до-шкіри» дитини і матері здійснюється впалаті спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновкомлікаря-акушера-гінеколога [B].6.7 При наявності умов здійснюється контакт “шкіра-до-шкіри” дитини збатьком [В], або з одним із членів родини жінки.6.8 В палаті спільного перебування медична сестра здійснює медичнийдогляд за новонародженим відповідно до призначення лікаря-педіатра-неонатолога.6.9 Перше прикладання до грудей та наступні годування за вимогою дитини,догляд за новонародженим в перші дві доби (цей термін залежить від стануматері) здійснюється за допомогою медичної сестри, можлива допомогародичів.6.10 Виписка здорового новонародженого, який народився шляхомкесаревого розтину, здійснюється за станом матері.7. Раннє грудне вигодовування.[A].7.1 Прикладання дитини до грудей матері.Ознаки правильного прикладання дитини до грудей: 1) Підборіддя дитини торкається до груді. 2) Рот дитини широко відкритий. 3) Нижня губа дитини вивернута назовні. 4) Дитина більше захоплює нижню частину ареоли.7.2 Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей:1) Мати повинна сісти чи лягти у зручному положенні і розслабитись. Вонаможе сидіти, тримаючи дитину перед собою, або лягти поклавши дитинупоряд. Якщо їй зручно, вона може покласти дитину на подушку, та притулитидитину близько до себе.2) Сядьте поряд з матір’ю на одному рівні так щоб вам було зручно. Покажітьїй, як тримати дитину, щоб вона була повернута до неї обличчям.3) Голова дитини повинна знаходитись на одній лінії з тілом, а її живіт щільнопритулений до живота матері.4) Якщо необхідно, підтримайте дитину ззаду за плечі, але не за потилицю. Їїголова має вільно рухатись.
  • 16. 165) Мати може доторкнутись соском до губ дитини для стимуляції рефлексузахоплення.6) Зачекайте поки дитина широко розкриє рот і захоче смоктати, та коли носикдитини буде напроти соску, швидко прикладіть дитину до грудей.7) Прикладіть дитину до грудей так, щоб її нижня губа була під соском. Такимчином підборіддя дитини буде прилягати до грудей. В такому положенні сосокбуде знаходитись трохи вище центру дитячого рота і зможе стимулюватипіднебіння.8) Якщо в цьому є необхідність, матір може підняти груди рукою і дати дитинівсю молочну залозу. Треба пам’ятати, що дитина смокче груди, а не сосок. Непотрібно защемляти пальцями сосок чи ареолу і намагатись заштовхнути сосокдитині в рот. Мал. 6.1. Мал. 6.2.Мал.1. Дитина правильно прикладена Мал. 2 Дитина неправильно до грудей матері прикладена до грудей матері7.3 Основні способи положення дитини біля грудейІ. Як допомогти матері, яка сидить: Мал. 3 Мал. 4 • переконайтесь, щоб мати сиділа у зручному, розслабленому положенні (низьке сидіння зручніше, особливо при наявності опори для спини). Якщо сидіння досить високе, то варто мати підставку під ноги, але слідкуйте, щоб коліна не були підняті надто високо. Якщо мати сидить у ліжку, їй можна допомогти, використавши подушки, підклавши їх під спину.
  • 17. 17 • Якщо дитина лежить у матері на колінах, допоможіть підняти дитину вище, щоб їй не треба було нахилятись вниз, щоб прикласти дитину до грудей.Інші позиції дитини біля грудей в положенні “сидячи”.Положення “з-під руки” - голова дитини знаходиться на китиці руки матері,але. Це положення може бути корисним для: • годування близнюків; • якщо мати має певні проблеми при прикладанні дитини до грудей спереду; • для лікування лактостазу; • якщо для матері така позиція є просто зручноюПоложення, при якому дитина знаходиться на руці, протилежній груді з якоїгодується – тулуб дитини лежить на передпліччі матері, китицею руки вонапідтримує голову дитини на рівні вух або нижче, але не підштовхує її догрудей знизу. Такий спосіб рекомендується у наступних випадках: • дитина з малою вагою при народженні; • дитина ослаблена або з вродженими вадами; • мати віддає перевагу цьому положеннюІІ. Як допомогти матері, яка “лежить” Мал.6.5 Мати годує дитину лежачі.Мати повинна лежати у зручній розслабленій позі (в якій вона може спати),при цьому голова має лежати у дещо підвищеному положенні (кращевикористовувати високу подушку або класти руку під голову). Дитину прицьому вона підтримує іншою вільною рукою.Досить частою причиною того, чому дитину важко прикласти до грудей вположенні лежачи є те, що дитина знаходиться занадто високо та далеко відматері, і її голівці приходиться нахиляться вперед, щоб дотягнутися до соска.Годування в положенні “лежачи” корисно у таких випадках: • після акушерських втручань, які ускладнюють здійснення годування в положенні сидячи (кесарів розтин, епізіо-, перінеотомія, акушерські щипці та ін.); • якщо матері хочеться спати, вона може годувати не встаючи з ліжка
  • 18. 18IІІ. Інші положення • мати може годувати стоячи (при неможливості сидіти чи лежати); • мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) – це положення зручне при лактостазі , а також при надмірній кількості молока у матері; • якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.Доцільне буде заохочення матерів вибрати ту позицію при грудномувигодуванні, яка буде найбільш комфортабельна, як для матері, так і длядитини.8. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковоюранкою.8.1 Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду запуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.8.1.1 Фізіологія: пуповина містить вену, 2 артерії та мукоїдну тканину(Вартонієв студень). Після пологів починається бактеріальна колонізаціяпуповини та шкіри як результат контакту “шкіра-до-шкіри”. Після перетинанняі клемування пуповини починається її лейкоцитарна інфільтрація, що є одним зетапів відпадання пуповини. Невеличка кількість мутного слизу помилковоможе бути прийнята за гній. Під дією повітря пуповина підсихає, стає твердоюта темною. Фізіологічний термін відпадання пуповинного залишку від 5 до 15діб, але це може зайняти і більше часу.8.1.2 Накладання пов’язок на пуповинний залишок та рутинне використанняантисептиків зменшує рівень колонізації дитини мікрофлорою матері талейкоцитарну інфільтрацію пуповини, тому може привести до затягненнястроків відпадання пуповини та до інфікування пуповинного залишкугоспітальною мікрофлорою [A].8.1.3 Цілодобове спільне перебування та відмова від рутинного використанняантисептиків, пов’язок дуже важливі для фізіологічної колонізаціїнепатогенною флорою та попередження інфікування дитини нозокоміальноюфлорою від рук медичного персоналу.8.1.4 Під час перетинання та клемування пуповини необхідно чіткодотримуватися основних принципів: 1) ретельне миття рук; 2) використання тільки стерильних інструментів та рукавичок; 3) використання чистого одягу дитини; 4) не накривати пуповинний залишок, пупкову ранку підгузниками;
  • 19. 19 5) ретельно стежити за ознаками інфекції: гіперемія; набряк; гнійне абосукровичне виділення, поганий запах.8.2 Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі(операційній):8.2.1 Замінити використані рукавички на стерильні перед тим, як накластистерильні затискачі на пуповину приблизно через 1 хвилину після народженнядитини.8.2.2 Перерізати пуповину стерильними ножицями.8.2.3 Через 2 години після народження дитини на пеленальному столі накластистерильну одноразову клему на 0,3- 0,5 см від пупкового кільця.8.2.4 Обробка культі пуповини антисептиками, антибіотиками недоцільна [A].8.3 Догляд за пуповинним залишком [A].8.3.1 Обов’язкове та ретельне миття рук медперсоналом та матерями.8.3.2 Пуповинний залишок не треба накривати пов’язками або підгузниками[A].8.3.3 Нема необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками таантибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакту матеріі дитини “шкіра-до-шкіри” з подальшим спільним перебуванням [A].8.3.4 За умови відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри ” матері ідитини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактикиколонізації госпітальною флорою рекомендується обробка пуповинногозалишку та пуповинної ранки розчином брилиантової зелені [В].8.3.5 Одяг дитини повинен бути чистим.8.3.6 При забрудненні пуповинного залишку (залишки сечі, випорожненьтощо) необхідно відразу промити пуповинний залишок теплою кип’яченоюводою з милом та ретельно просушити його чистою пелюшкою або серветкою.8.3.7 Необхідно підтримувати пуповинний залишок завжди сухим та чистим.8.3.8 Стежити за імовірними ознаками інфекції.8.4 Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після випискиз пологового стаціонару.8.4.1 Дитину можна виписувати додому з пуповинним залишком, який не маєознак інфекції, при умові проведення медичним персоналом пологовогостаціонару навчання та освоєння матірю навичок догляду за пуповиннимзалишком [A]8.4.2 Необхідно підтримувати пуповинний залишок (пупкову ранку) завждисухими та чистими.8.4.3 Не накривати пуповинний залишок (пупкову ранку) підгузниками.8.4.4 До загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді.8.4.5 Ретельно стежити за ймовірними ознаками інфекції.
  • 20. 209. Догляд за шкірою9.1 Загальні положення.Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особливоїуваги. Оскільки шкіра є захисним органом і кожне порушення її цілості можестворювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix caseosae,комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, щовважається захистом шкіри новонародженого.9.2 Організаційні умови здійснення догляду за шкірою.9.2.1 Підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щобтіло не торкалось раковини, дівчаток спереду в напрямку до сідниць.9.2.2 Огляд шкіри проводиться щоденно лікарем педіатром-неонатологом.9.2.3 Не доцільно без медичних показів використовувати для догляду зашкірою присипки, мазі, тощо.9.2.3 Одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим.9.2.4 Перше купання новонародженого слід здійснити в домашніх умовах.10. Профілактика геморагічної хвороби новонародженого [А]Причиною виникнення геморагічної хвороби новонародженого є дефіцит К.Вітамін К призначається всім новонародженим з метою профілактикигеморагічної хвороби.Профілактичне введення: Вітамін К 1,0 мг внутрішньом’язово водиться впершу добу після народження одноразово.При наявності пероральної форми вітаміну К рекомендується доза препарату 2мг., яку вводять в першу та сьому добу життя [1Б].11.Вакцинація11.1 Вакцинація новонароджених проти гепатиту B.11.1.1 Організаційні умови вакцинації новонароджених протигепатиту B.1) Вакцинація здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згодиматері.2) Вакцинації проти гепатиту В підлягають всі здорові новонароджені довиписки з пологового будинку.
  • 21. 213) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після оглядудитини лікарем-педіатром-неонатологом з письмовим обґрунтуваннямпризначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (Ф097/о)4) Дітям, народженим від матерів з невизначеним або позитивним HBsAgстатусом щеплення проводиться відразу після народження (краще в перші 12годин після народження).5) Дітям, що народились від матерів з позитивним HBsAg статусом принаявності специфічного імуноглобуліну проти гепатиту В рекомендованоодночасне його введення з вакциною. При цьому введення імуноглобуліну івакцини здійснюється не пізніше першого тижня життя і у різні ділянки тіла.6) Недоношеним новонародженим, які народились з масою тіла менше 2000 гвід матерів з негативним HBsAg статусом вакцинація проводиться придосягненні дитиною маси тіла 2000 г або через 1 місяць.7)Якщо дитина в тяжкому стані, проводити імунізацію слід після покращаннястану дитини перед випискою з лікарні.8) У тих випадках, коли дитина не була щеплена при народженні, її вартоприщепити протягом одного місяця без попереднього обстеження крові нанаявність HBsAg.9) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза,серія, термін придатності) записуються у виписку із карти новонародженого(Ф.097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вонимали місце.10) Перед випискою з пологового стаціонару лікар-педіатр-неонатологінформує матір про необхідність подальшої імунізації дитини згідно з діючимкалендарем щеплень в Україні.11)Для вакцинації немовлят використовуються рекомбінантні вакцини,зареєстровані і дозволені до застосування в Україні.11.1.2 Техніка введення відповідно до інструкції використання вакцини.Новонародженим вакцина вводиться внутрішньом’язово, в передньобоковуповерхню стегна (чотириглавий м’яз) .11.1.3 Побічні реакції при застосуванні вакцини проти гепатиту В нечасті,слабко виражені і зникають протягом 2-3 тижнів. Можуть спостерігатисясимптоми в місці інєкції вакцини (гіперемія, больова реакція), субфебрильнатемпература.11.2 Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.11.2.1 Організаційні умови вакцинації новонароджених протитуберкульозу:1) Вакцинація здійснюється за умови додержання інформованої згоди матері.2) Вакцинація проти туберкульозу проводиться всім новонародже-ним на 3 - 5-ту добу життя за винятком:
  • 22. 22 а)Якщо дитина хвора, імунізація проводиться після одужання та обовязково до виписки з лікарні. б)Якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик інфекції у новонародженої дитини, вакцинація не проводиться. Рекомендована профілактична доза ізоніазиду 5 мг/ кг ентерально 1 раз на добу. в)При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г обовязково до виписки із лікарні.3) Щеплення проводить спеціально підготовлений медичний персонал ліку-вально-профілактичних закладів.4) Вакцинацію новонароджених проводять безпосередньо у палаті після оглядудитини лікарем педіатром-неонатологом з письмовим обгрунтуваннямпризначення вакцинації в карті розвитку новонародженого (Ф097/о)5) Дані про перше щеплення, отримане в пологовому будинку (дата, доза,серія, термін придатності) ) записуються у виписку із карти новонародженого(Ф.097/1/о), варто вказати характер загальних і місцевих реакцій, якщо вонимали місце.6) Вакцину БЦЖ зберігають у спеціально призначеній кімнаті (кімнаті БЦЖ) вхолодильнику. У цій кімнаті проводять розведення вакцини.7) Препарат зберігають при температурі не вище +4° С.11.2.2 Спосіб застосування та дозування.Вакцину БЦЖ застосовують відповідно до інструкції внутрішньошкірно.11.2.3 Нормальна реакція на введення: на місці внутрішньошкірного введен-ня вакцини БЦЖ розвивається специфічна реакція у вигляді папули розміром5-10 мм у діаметрі. У новонароджених нормальна вакцинальна реакціязявляється через 6-8 тижнів. Реакція має зворотній розвиток протягом 2-3 міс,інколи й у більш тривалий термін. У 90-95 % вакцинованих на місці щепленняповинен утворитись поверхневий рубчик 5-10 мм у діаметрі.11.2.4 Побічні реакції та ускладнення: ускладнення після вакцинації таревакцинації БЦЖ відмічаються порівняно рідко та звичайно носять місцевийхарактер. Ускладненнями вважаються: підшкірні холодні абсцеси; виразки намісці внутрішньошкірного введення вакцини БЦЖ; лімфаденіти регіонарнихлімфатичних вузлів, келоїдні рубці. Можливі БЦЖ-остити, генералізованаБЦЖ-інфекція у дітей з вродженими імунодефіцитними станами.
  • 23. 2312. Скринінгове обстеження.12.1 Обстеження новонародженого на фенілкетонурію (ФКУ).12.1.1 Загальні положення.Фенілкетонурія – спадкове захворювання, зумовлене порушеннямамінокислотного метаболізму, що веде до ураження насамперед центральноїнервової системи. Хворі діти нерідко народжуються від здорових батьків, які єгетерозиготними носіями мутантного гена. Родинні шлюби різко підвищуютьможливість появи хворої дитини. Частота захворювання 1: 5571.12.1.2 Організаційні обстеження новонародженого на фенілкетонурію.1) Обстеження здійснюється за вимоги поінформованої згоди матері.2) Мета скринінгу: раннє виявлення захворювання та призначення дієтичноголікування хворим до досягнення 8-тижневого віку. Ці терміни початкулікування дозволяють забезпечити повноцінний психічний розвиток дитини.3) Показання: обстеження здійснюється всім новонародженим у віці 48-72годин життя (обов’язковою умовою скринінгу слід вважати отриманнядитиною грудного молока або суміші не менш ніж 24 години до забору крові).4) Протипоказань нема.12.1.3 Методика забору крові для скринінгового обстеження на ФКУ тагіпотеріоз.1) Процедура, як правило, виконується медсестрою:2) Відповідний бланк заповнюється кульковою ручкою уважно.3) Місцем пункції є латеральна поверхня п’яти від лінії, проведеної відпроміжку між 4-м та 5-м пальцями та п’ятою новонародженого. Якщо пункціюбуде проведено в місці проекції п’яточної кістки, можливе ушкодження окістя,що призведе до ускладнення – п’яточного остеомієліту. Місце пункціїзігрівають протягом 3-5 хв., потім протирають тампоном, змоченим в 70%розчині спирту, після чого необхідно добре просушити це місце стерильнимтампоном, щоб уникнути гемолізу. При заборі крові одноразовий скарифікаторнеобхідно направляти перпендикулярно до поверхні, глибина пункції небільше ніж 2,5 мм (виникає небезпека розвитку остеомієліту). Не допускаєтьсяпроведення масажу п’ятки (виникає небезпека гемолізу, промішуванняінтерстиціальної та внутрішньоклітинної рідини). Першу краплю кровівитирають, потім прикладають бланк перпендикулярно наступній краплі кровіта просочують бланк кров’ю наскрізь. Краплею крові насичується спеціальнийбланк із паперу. Діаметр кров’яної плями повинен бути рівним діаметру колана фільтрованому папері з насиченням кров’ю зворотного боку. Кровнаноситься на папір безпосередньо з п’ятки.Дозволити крові просохнути на кімнатному повітрі в горизонтальномуположенні протягом двох або більше годин. Не складати докупи вологі бланки.
  • 24. 24Уникати дії тепла і прямого сонячного світла. Захищати бланки відвипадкового контакту з рідиною.12.1.4 Результати тестування і подальші дії:Скринінгова лабораторія негайно повідомляє лікувально-профілактичнийзаклад за місцем проживання та спостереження дитини у разі позитивногорезультату після виписки з пологового стаціонару. У разі позитивногорезультату тесту здійснюється огляд новонародженого лікрем-генетиком тапроводиться повторний аналіз крові. Якщо діагноз ФКУ підтверджується,необхідно терміново починати лікування, що дозволяє попередити тяжкінаслідки психічного розвитку дитини.12.2 Обстеження новонародженого на вроджений гіпотиреоз.12.2.1 Загальні положення.Вроджений гіпотиреоз (ВГТ) – група захворювань, що супроводжуютьсязниженою продукцією тиреоїдних гормонів. У 90% хворих ВГТ виникає врезультаті ураження зачатку щитовидної залози. Причиною понад 10%випадків ВГТ є генний дефект синтезу тиреоїдних гормонів або тканиннихрецепторів до них.Недостача тиреоїдних гормонів плоду веде до порушення диференціюваннямозку. Ці зміни є незворотніми при пізньому виявленні та початку лікуванняпісля 2-3 тижневого віку. [A,B].12.2.2 Організаційні умови обстеження новонародженого на вродженийгіпотиреоз.1) Обстеження здійснюється за дотримання вимоги поінформованої згодиматері.2) Мета cкринінгу: раннє виявлення захворювання та призначення лікуванняхворим новонародженим.3) Показання: обстеження здійснюється всім новонародженим у віці 48-72години життя до виписки з пологового будинку, (з тим, щоб у випадкусумнівного результату повторити тест, а у випадку повторного позитивноготесту – забрати кров з вени для визначення рівня ТСГ та гормонів щитовидноїзалози в сироватці та одразу (не пізніше 3-го тижня життя) розпочати заміснутерапію [A,B].4) Протипоказань нема.12.2.3 Результати тестування і подальші дії. У разі позитивного або слабо-позитивного результату обстеження на гіпотиреоз скринінгова лабораторія,повідомляє лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання дитинита пологовий (інший) стаціонар де були взяті аналізи.
  • 25. 2513. Критерії фізіологічної жовтяниці.13.1 В післяпологовому відділенні при огляді новонародженого важливосвоєчасно виявити жовтяницю, для чого медперсоналу слід слідкувати за їїпоявою не рідше, ніж кожні 8-12 годин [D].13.2 Виявленню жовтяниці сприятимуть огляд новонародженого за умовидостатнього (оптимально, денного) освітлення й оцінка кольору шкіри післялегкого натискування на неї.13.3 Жовтяниця, як правило, спочатку з’являється на обличчі і, зростаючи,поширюється на шкіру тулуба і кінцівок.13.4 Важкість жовтяниці, оцінена візуально, може не співпадати з рівнемгіпербілірубінемії.13.5 У разі виявлення значної жовтяниці (табл. 3), медична допомогановонародженому надається згідно з відповідним протоколом.13.6 Критерії „значної” жовтяниці новонародженогоТаблиця 3 Вік дитини (години) Локалізація жовтяниці Висновок До 24 Будь-яка 24-48 Кінцівки „Значна” жовтяниця > 48 Стопи, кисті13.7 Недостатнє забезпечення калоріями і (або) дегідратація, пов’язані знедостатнім споживанням грудного молока, можуть спричинити розвитокважкої гіпербілірубінемії, тому збільшення частоти годувань грудьми запобігаєцьому. Мати дитини повинна знати про необхідність годувати дитину грудниммолоком в перші дні життя щонайменше 10-12 разів [C].13.8 У разі наявності жовтяниці лікарський огляд повинен включати оцінкустану дитини після народження; адекватності об’єму молока, що споживається;кількості сечовипускань і випорожнень; наявності і важкості жовтяниці.13.9 Приблизно 5-10 % немовлят на грудному вигодовуванні до 3 дня життявтрачають ≥ 10 % маси тіла при народженні, що вказує на необхідністьдинамічного спостереження за їх станом . Крім відсутності втрати маси тілапонад 10 %, ознакою адекватного грудного вигодовування також вважаються4-6 сечовипускань (повністю мокрі 4-6 підгузників за добу) і 3-4 дефекації задобу, починаючи з 4-го дня життя дитини.13.10 Напування новонароджених водою або глюкозою не запобігає розвитковігіпербілірубінемії і не знижує рівень білірубіну сироватки [B].13.11 Під час виписки батьки дитини повинні бути проінформовані лікарем-педіатром-неонатологом про причини і необхідність спостереження за появою(динамікою) неонатальної жовтяниці [D] .
  • 26. 2614. Виписка новонародженого з пологового стаціонару14.1 Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонаруна третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки таінформування матері з питань догляду та контролю за станом дитинивідповідають наступним критеріям:1) Пуповинний залишок або ранка повинні бути сухими та чистими, без ознакзапалення.2) Дитина підтримує температуру свого тіла в межах 36,5о С-37,5оС.3) Дитина має добрий смоктальний рефлекс.4) Проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В, обстеження нафенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз.5) Дитина має задовільний стан.6) Мати або члени сім’ї мають достатні навички догляду за дитиною.7) Мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті.8) Мати проінформована про загрозливі стани дитини, при яких негайно требазвертатися за медичною допомогою: • Дитина погано смокче груди. • Судоми. • Порушення дихання (часте або утруднене). • Гіпо- або гіпертермія. • Пупкова ранка почервоніла або почала нагноюватися. • Гіпотонія або підвищена збудливість дитини. • Блювота або діарея.9) В день виписки проведено зважування дитини та огляд педіатра-неонатолога, поінформовано лікувально-профілактичний заклад за місцемпроживання дитини про виписку з пологового стаціонару.10) Виписка із карти новонародженого (Ф097/о) заповнена правильно, міститьнеобхідний обсяг інформації та рекомендації для забезпечення спадкоємностіпри здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженим медичнимипрацівниками лікувально-профілактичного закладу за місцем проживаннядитини.14.2 У перші дві доби після виписки додому всі новонароджені оглядаютьсявдома лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики-сімейнимлікарем) з метою оцінки їх стану в .ч. і наявності жовтяниці. Час проведеннятакого огляду визначається тривалістю госпіталізації в пологовому будинку. Увипадку виписки дитини на 3-тю добу життя такий огляд рекомендуєтьсяпровести до досягнення немовлям віку 120 год (5 днів) [C].
  • 27. 2715. Правила миття рук15.1 Основні види обробки рук.Вид обробки Мета обробки1. Звичайне миття рук з милом Видалення бруду та транзиторної флори, яка контамінує шкіру рук медичного персоналу в наслідок контакту з інфікованими або контамінованими об’єктами2. Гігієнічна антисептика Видалення та знешкодження транзиторної мікрофлори рук15.2 Звичайне миття рук з милом.15.2.1 Загальні положення. • Звичайне миття рук з милом дозволяє видалити більшу частину (до 99%) транзиторної мікрофлори з забруднених рук. • Дуже важливо дотримуватись техніки миття рук, дослідження показали, що при рутинному митті рук подушечки пальців та внутрішні поверхні залишаються контамінованими.15.2.2 Основні показання для миття рук. • Перед та після контакту з пацієнтом. • Після користуванням туалетом. • Перед і після прийому їжі. • У всіх випадках коли руки забруднені.15.2.3 Рекомендована техніка миття рук. • Зняти персні та інші прикраси, так як вони затрудняють ефективне видалення мікроорганізмів. • Під помірним тиском теплої води слід енергійно намилити руки і терти одна об одну не менше 15 сек., після чого руки сполоснути. Треба намагатися охопити всі поверхні долонь і пальців. • Висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран.[1Б]. • Не слід користуватись для висушуванням рук загальним рушником багаторазового користування. • Персні, лак для нігтів затрудняють видалення мікроорганізмів. • Використовувати для миття рук необхідно рідке мило з дозатором. Дозатори багатократного використання з часом контамінуються, тому не слід добавляти рідке мило в частково заповнений дозатор. Дозатор необхідно вимити, висушити і тільки після того наповнювати свіжою порцією мила.15.3 Гігієнічна антисептика.

Related Documents