§ 1 -2 . Загальна характеристика адміністративного права
1. Поняття «адміністративне право»^.
Адміністративне право —галуз...
Пригадайте, що ехарактерним для імперативного методу регулю­
вання.
2. Адміністративні правовідносини.
Унаслідок впливу де...
Однак не завжди зазначені методи виявляються достатніми. Тому
органи державної влади в разі необхідності можуть застосовув...
нання завдань і функцій держави й одержує заробітну нлату з дер­
жавного бюджету. Важливо зазначити, що державними службов...
Продовження табл.
11-13
13-15
Керівник
державно­
го органу,
у якому
працює
державний
службо­
вець
Керівники підрозділів ра...
6. Дізнайтеся, які державні службовці працюють у вашому населено­
му пункті, районі.
7*. Висловіть свою думку щодо ефектив...
пущеної ним необережності), посягання на інтереси, які охороняються
державою. Адміністративне правопорушення може полягати...
3. Адміністративна відповідальність.
Держава не залишає безкарною особу, яка скоїла адміністративне
правопорушення, —вона ...
4. Адміністративні стягнення.
У разі притягаення особи до адміністративної відповідальності на неї
накладаються адміністра...
Якщо при оплатному вилученні колишній власник отримує частину
вартості свого вилз^еного майна, то в разі конфіскації предм...
Ознайомтеся з витягом із Кодексу України про адміністративні
правопорушення. Визначте передбачені законодавством заходи вп...
Закон визначає органи, які мають право здійснити адміністратив­
не затримання. Це органи внутрішніх справ, органи прикордо...
Продовження табл.
Особи, які вчинили дрібне
хуліганство, насильство в
сім’ї, злісну непокору за­
конному розпорядженню
або...
§ 5 -6 . Адміністративне провадження
(адміністративний процес)
1. Поняття та види адміністративного процесу та провадження...
є виконання прийнятого рішення. Ця стадія є останньою за часом, але
не за важливістю. Адже від ефективності реалізації ціє...
ХИБНОГО стягнення, застосування заходів впливу, передбачених для
неповнолітніх правопорушників або ж закриття справи (якщо...
установ, організацій незалежно від форм власності, народних депу­
татів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а...
Отримавши звернення громадянина, органи державної влади й місце­
вого самоврядування, підприємства, установи, організації,...
Суд, якому
підсудні справи Категорії справ
Місцеві загальні суди
як адміністративні
суди
Адміністративні справи, у яких од...
Розгляд справи в адміністративному суді розпочинається з поперед­
нього судового засідання. На ньому суддя з’ясовує можлив...
Практична робота № 1
Звернення громадян.
Судовий захист прав громадянина
Вивчаючи адміністративний процес, ви дізналися пр...
До окружного адміністративного суду Одеської області
Адреса;_________________________
Позивач: Куртов Сергій Васильович,
п...
Балтської районної прокуратури Одеської області, однак у ній немає від­
повіді на моє звернення.
За таких обставин уважаю,...
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
Narovlyanski 11klas
of 389

Narovlyanski 11klas

Narovlyanski 11klas
Published on: Mar 3, 2016
Published in: Education      
Source: www.slideshare.net


Transcripts - Narovlyanski 11klas

  • 1. § 1 -2 . Загальна характеристика адміністративного права 1. Поняття «адміністративне право»^. Адміністративне право —галузь права, якою регулюються суспіль­ ні відносини, що виникаютьу сфері функціонування виконавчої влади. Адміністративне право визначає порядок формування та діяльності органів виконавчої влади, їх повноваження. Норми цієї галузі права регулюють права фізичних та юридичних осіб у відносинах з органа­ ми держави. Крім того, норми адміністративного права визначають підстави та порядок притягнення до адміністративної відповідаль­ ності, види адміністративних стягнень. Основними джерелами адміністративного права є Конституція України, закони України, акти Президента та Кабінету Міністрів України. Серед законів, які є джерелами адміністративного права, — Закони України «Про державну службу», «Про освіту», «Про міліцію», «Про залізничний транспорт» тощо, а також Кодекс України про ад­ міністративні правопорушення. Адміністративне право поділяється на дві частини —загальну та особливу. Загальна частина адміністративного права містить норми, які стосуються всіх галузей державного управління. Це принципи адміністративного права, норми, що визначають форми і методи держав­ ного управління, засади адміністративної відповідальності тощо. Норми ж особливої частини регулюють відносини в окремих галузях державного управління —освіті, охороні здоров’я, транспорті, обороні тощо. Предметом адміністративного права є суспільні відносини, які скла­ даються в процесі виконання функцій органами державного управлін­ ня. Вони виникають у результаті владної діяльності державних органів, у них обов’язково бере участьорган держави. Суспільні відносини завжди є результатом свідомої цілеспрямованої діяльності від імені держави. Основним методом правового регулювання, який застосовує адмі­ ністративне право, є імперативний (або метод субординації).
  • 2. Пригадайте, що ехарактерним для імперативного методу регулю­ вання. 2. Адміністративні правовідносини. Унаслідок впливу держави, іі органів і посадових осіб на поведінку, дії різноманітних суб’єктів виникають адміністративно-правові від­ носини. Характерною рисою цих правовідносин є їх державно-влад- ний характер. Це означає, що один із суб’єктів цих правовідносин обов’язково має владні повноваження щодо інших учасників право­ відносин. Адміністративні правовідносини виникають у сфері дер­ жавного управління. Хоча вони можуть виникати за ініціативою будь-якої сторони правовідносин, згода інщої сторони не завжди є обов’язковою. Суб’єктами адміністративних правовідносин можуть бути насам­ перед державні органи (Верховна Рада України, Президент України, органи місцевого самоврядування, органи державної виконавчої вла­ ди тощо). Крім того, суб’єктами адміністративних правовідносин мо­ жуть бути різноманітні фізичні та юридичні особи. Об’єктом адмініс­ тративних правовідносин є управлінська діяльність суб’єктів владних повноважень. 3. Поняття та методи державного управління. Що ви розумієте під поняттям «управління»? Наведіть приклади різних видів управління, з якими вам доводилося стикатися. Одним з основних завдань держави є організація життєдіяльності людського суспільства. Однак реалізація цього завдання неможлива без організації управління різними спільнотами, які становлять су­ спільство, —організаціями, установами, цілими галузями, окремими людьми. Це здійснюється в процесі державного управління. Держав­ не управління —це діяльність держави та її органів, яка полягає в організаційному впливі на суспільні відносини в економічній, соціа­ льно-культурній та адміністративно-політичній сферах, шляхом застосування державно-владних повноважень. У державному управлінні використовуються різноманітні методи. Основними з них є переконання, заохочення та примус. Для забезпе­ чення максимально ефективного управління необхідно гармонійно та обґрунтовано поєднувати різні методи управління. При цьому в сучасних демократичних державах визнається про­ відна роль методів переконання та заохочення. Ці методи знаходять вияв у проведенні правової пропаганди, інформуванні населення про стан справ, діяльність органів державної влади, заохоченні громадян, які активно беруть участь у боротьбі з правопорушеннями, тощо.
  • 3. Однак не завжди зазначені методи виявляються достатніми. Тому органи державної влади в разі необхідності можуть застосовувати й ме­ тод адміністративного примусу. Його метою є запобігання протиправ­ ним діям, їх примусове припинення, поновлення порушених прав і при­ тягнення винних до адміністративної відповідальності. До заходів адміністративного запобігання належать примусові дії державних органів, які мають завадити поширенню небезпеки, від­ вернути її. До таких заходів відносять: перевірку документів, тран­ спортних засобів, режиму зберігання зброї, заборона або обмеження pjrxy транспорту або пішоходів на певних ділянках місцевості чи доступу на них громадян тощо. Коли треба припинити правопорушення, забезпечити притягнен­ ня винних до адміністративної відповідальності, застосовують заходи адміністративного припинення. Ними можуть бути: вимога припини­ ти протиправну поведінку, застосування фізичного впливу, спеціаль­ них засобів, зброї, вилучення певних предметів, припинення роботи підприємств, виробництв, обладнання, які загрожують безпеці, тощо. З метою поновлення порушених прав можливі виселення з неза­ конно зайнятих приміщень, знесення самовільно збудованих буді­ вель, вилучення майна чи коштів, отриманих незаконним шляхом. І нарешті, у разі скоєння особою адміністративного правопору­ шення вона притягається до адміністративної відповідальності. По­ рядок притягнення до адміністративної відповідальності, перелік ад­ міністративних стягнень містить Кодекс України про адміністративні правопорушення. Про адміністративні правопорушення та стягнення, які можуть накладатися за них, ви дізнаєтеся пізніше. 4. Державна служба. Реалізація державного управління неможлива без людей, установ, які будуть виконувати функції держави. Професійну діяльність осіб, які займають посади в органах державної влади та їх апараті, вико­ нують завдання й функції держави та одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, називають державною службою. Відповідно до законодавства, кожен громадянин України незалежно від його походження, соціального та майнового стану, расової та етніч­ ної належності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання має право вступити на державну службу. Прийом на державну службу відбувається, як правило, на конкурсних засадах. Особа, яка бажає стати державним службовцем, повинна мати відпо­ відну професійну підготовку, досвід, прийняти присягу державного службовця. Державний службовець —це особа, яка на професійній основі займає посаду в державних органах та їх апараті, наділена відповідними службовими повноваженнями для практичного вико­
  • 4. нання завдань і функцій держави й одержує заробітну нлату з дер­ жавного бюджету. Важливо зазначити, що державними службовцями є не всі працівники державних органів, а лише ті, які безпосередньо мають певні повноваження щодо виконання функцій держави. Так, водій, при­ биральниця, спеціаліст-комп’ютерник, навіть якщо вони працюють у най­ вищих державних установах, не мають статусу державного службовця. Державний службовець зобов’язаний сумлінно виконувати служ­ бові обов’язки, шанобливо ставитися до громадян, утримуватися від дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам служби, від викорис­ тання свого становища у власних цілях. Державний службовець не має права проявляти бюрократизм, виявляти упередженість чи при­ хильність до будь-яких осіб, установ, організацій, використовувати своє службове становище в корисливих цілях. Кожному державному службовцю присвоюється певний ранг, який залежить від органу, у якому він працює, та займаної ним посади. Категорія посад дер­ жавного службовця Ранги держав­ ного служ­ бовця Хто при­ своює ранг Посади 1 1-3 Прези­ дент України Перші заступники міністрів, глави облас­ них, Київської, Севастопольської міських державних адміністрації! 2 3-5 Кабінет Міністрів України Заступники міністрів, помічники та радни­ ки Президента України, перші заступники глав обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, керівни­ ки підрозділів апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секре­ таріату Верховної Ради 3 5-7 Керівник державно­ го органу, у якому працює держав­ ний служ­ бовець Головні спеціалісти апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секретаріату Верховної Ради, глави район­ них державних адміністрацій, начальники управлінь, інших підрозділів міністерств 4 7-9 Спеціалісти апарату Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента України, Секре­ таріату Верховної Ради, керівники підрозді­ лів обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій 5 9-11 Спеціалісти міністерств, заступники глав ра­ йонних державних адміністрацій, заступники керівників управлінь, інших підрозділів мініс­ терств, обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій
  • 5. Продовження табл. 11-13 13-15 Керівник державно­ го органу, у якому працює державний службо­ вець Керівники підрозділів районних держав­ них адміністрацій, спеціалісти підрозділів обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій Спеціалісти підрозділів районних держав­ них адміністрацій Позбавити державного службовця присвоєного рангу може лише суд у разі визнання його винним у скоєнні злочину. Державні службовці не мають права займатися підприємницькою діяльністю, займати інші оплачувані посади, крім викладацької, творчої, наукової діяльності у вільний від роботи час. Державним службовцям заборонено брати участь у страйках. Водночас ддя державних служ­ бовців установлено систему додаткових виплат за успіхи в роботі, за­ лежно від строку державної служби зростає тривалість відпустки дер­ жавного службовця, після виходу на пенсію держслужбовець має право на підвищену пенсію. У разі порушення службовцем його обов’язків, їх недбалого вико­ нання можливе застосування до нього заходів дисциплінарного впливу, накладення на нього дисциплінарних стягнень. Пригадайте, які дисциплінарні стягнення передбачені Кодексом законів про працю. Крім стягнень, передбачених для всіх працівників, до державних службовців можуть застосовуватися попередження про неповну служ­ бову відповідність, їм може бути затримано присвоєння чергового рангу або призначення на вищу посаду строком до року. Адміністративне право, державне управління, державна служба, державний службовець. 1. Поясніть поняття: адміністративне право, державне управління, державна служба, державний службовець. 2. Назвіть основні джерела адміністративного права. 3. Визначте предмет та основний метод адміністративного права. 4. Наведіть приклади застосування різних методів державного управління. 5*. Висловіть свою думку щодо співвідношення різних методів дер­ жавного управління на сучасному етапі та тенденцій їх розвитку.
  • 6. 6. Дізнайтеся, які державні службовці працюють у вашому населено­ му пункті, районі. 7*. Висловіть свою думку щодо ефективності та якості роботи дер­ жавних службовців у вашому населеному пункті, районі, області. 8*. Визначте позитивні та негативні сторони роботи державних служ­ бовців. Чи приваблює вас ця робота в майбутньому? Один із найдавніших списків «Руської правди» та «золотий ковчег», у якому зберігалася «Руська правда» «Руська правда» — найдавніша збірка правових норм Давньої Русі. Збереглася в більш пізніх списках (копіях) XIII-XV ст. Більшість учених уважає, що найдавніші списки збірки («Правда Ярослава») з’яви­ лися за часів князювання в Києві Ярослава Мудрого (1019-1054). Згодом текст було уточнено та доповнено синами Ярослава («Правда Ярославичів»). «Руська правда» була створена на основі кодифікації звича­ євого права старослав’янських племен із використанням норм скандинавського та візантійського права. Певний вплив на створення збірки мали також норми цер­ ковного права. У збірці містилися норми, які за сучасними критеріями можна віднес­ ти до кримінального, цивільного й сімейного права. § 3 -4 . Адміністративне правопорушення 1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення. У житті трапляються випадки, коли особа порушує встановлені норми законодавства. Одним із найпоширеніших видів правопору­ шень є адміністративні проступки. Наведіть приклади адміністративних правопорушень. Адміністративне правопорушення (адміністративний проступок) — протиправне винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи безді­ яльність), яке посягає на суспільні відносини, що охороняються законом, за яке законодавством України передбачено адміністра­ тивну відповідальність. Ознаки адміністративного правопорушення подібні до ознак будь- якого правопорушення. До них належать: протинравність (порушення установлених законом правил, норм поведінки), винність (правопо­ рушення сталося унаслідок умисних дій порушника або внаслідок при­ 8
  • 7. пущеної ним необережності), посягання на інтереси, які охороняються державою. Адміністративне правопорушення може полягати в дії або бездіяльності, але не в думках, намірах і бажаннях. Особливість адмі­ ністративного правопорушення в тому, що за нього передбачена саме адміністративна відповідальність. Адміністративні правопорушення в багатьох випадках нагадують інші види правопорушень. Так, від кримінальних злочинів адмініст­ ративні правопорушення відрізняються передусім меншою соціаль­ ною небезпекою. Крім того, на відміну від злочинів, які можуть бути встановлені лише Кримінальним кодексом, адміністративні правопо­ рушення можуть визначатися не лише Кодексом про адміністративні правопорушення, а й іншими нормативними актами, зокрема місце­ вих органів влади. Ще однією важливою відмінністю є те, що в разі скоєння злочину питання про відповідальність і застосування кримі­ нального покарання може розглядати тільки суд. Якщо ж ідеться про адміністративне правопорушення, розгляд справи та вирішення пи­ тання про адміністративну відповідальність і застосування адмініс­ тративних стягнень можливе не лише судом, а й багатьма іншими державними органами. 2. Види адміністративних правопорушень. Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає чимало різноманітних адміністративних правопорушень, тому виникає потре­ ба в їх класифікації. Адміністративні правопорушення можна поділити залежно від сту­ пеня суспільної небезпеки, який вони становлять, на основні та квалі­ фіковані. До кваліфікованих складів правопорушень відносять ті, які містять обставини, що суттєво збільшують їх небезпеку. Такими обста­ винами закон досить часто визнає повторність скоєння правопорушен­ ня, настання шкідливих наслідків, створення аварійної ситуації тощо. Залежно від характеру шкоди, яку завдає правопорушення, їх по­ діляють на порушення з матеріальним і формальним складом. Право­ порушення з матеріальним складом завдають матеріальну чи іншу шкоду, при формальному складі шкода не є обов’язковою ознакою правопорушення. Залежно від того, ким може бути скоєне адміністративне правопо­ рушення, їх поділяють на приватні (особисті) та службові (посадові). За особливостями побудови статті кодексу способом викладу сутності правопорушення їх склади поділяють на описові та бланкет- ні. В описових складах міститься опис діяння, яке визнається пра­ вопорушенням. При бланкетному складі в описі правопорушення в кодексі міститься посилання на порушення іншого нормативного акта, наприклад Правил дорожнього руху. Правил пожежної безпеки тощо. 9
  • 8. 3. Адміністративна відповідальність. Держава не залишає безкарною особу, яка скоїла адміністративне правопорушення, —вона може бути притягнута до адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність —це специфіч­ не реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні вповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопору­ шення. Адміністративна відповідальність є наслідком правопорушення, скоєння діяння, яке визначено законодавством як адміністративне правопорушення. Вона застосовується з метою захисту суспільства, установленого державою порядку від правопорушень. Адміністратив­ на відповідальність передбачена законодавством і є застосуванням санкцій, установлених правовими нормами. Адміністративна відпові­ дальність завжди пов’язана з певними негативними наслідками для правопорушника, із примусом, який до нього застосовується. При цьому відповідальність не може бути застосована без дотримання ус­ тановлених процесуальних норм —складання певних документів, ви­ конання певних процедур тощо. Для адміністративної відповідальності характерні певні особли­ вості. Насамперед правопорушення, за які вона настає, визначені не лише Кодексом про адміністративні правопорушення України, а й ін­ шими нормативними актами. Серед актів, ш,о визначають діяння, за які настає адміністративна відповідальність, —Закони України «Про боротьбу з корупцією», «Про надзвичайний стан» тощо, окремі пра­ вопорушення (зокрема, у галузі охорони тиші, підтримання чистоти тощо) можуть бути визначені рішеннями місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому право при­ ймати рішення про притягнення до адміністративної відповідаль­ ності може чимало різних органів, зокрема суд, органи внутрішніх справ, державної прикордонної служби, санітарно-епідеміологічної служби, контролери в транспорті, інспектори лісової та рибної охоро­ ни тощо. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності не­ обхідною умовою є наявність визначених підстав. Фактичною під­ ставою притягнення до адміністративної відповідальності є скоєння нею діяння, яке визначене законодавством як адміністративне право­ порушення. Другою процесуальною підставою є рішення, постанова, інший акт застосування норми права, виданий уповноваженим орга­ ном чи посадовою особою. Деякі науковці визначають ще одну — нормативну — підставу, а саме: наявність норми, яка визначає певне діяння як адміністративне правопорушення. 10
  • 9. 4. Адміністративні стягнення. У разі притягаення особи до адміністративної відповідальності на неї накладаються адміністративні стягнення. Адміністративне стягнення е мірою адміністративної відповідальності, заходом державно-право­ вого примусу, що застосовується з метою виховання особи, яка вчи­ нила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами. Усі адміністративні стягнення можна поділити за кількома ознака­ ми. За характером негативного впливу на правопорушника стягнення можуть 6jth: особисті (які впливають на правопорзшіника, обмежують його права), майнові (зменшують економічний добробут правопоруш­ ника, зменшують його майно або доходи), особисто-майнові, які че­ рез обмеження прав правопорушника опосередковано впливають на його майновий стан. Стягнення бувають: разовими, одномоментними, які виконують одразу, в один момент, та триваючими, виконання яких триває протя­ гом певного часу. Крім того, стягнення поділяють на основні, які призначаються са­ мостійно, та додаткові, які призначаються одночасно з іншими стяг­ неннями, приєднуються до основного. Законодавство передбачає сім видів адміністративних стягнень. При скоєнні правопорушень, які не є тяжкими, можливе застосуван­ ня попередження. Попередження —це офіційне застереження пра­ вопорушника уповноваженою посадовою особою про неприпусти­ мість вчинення ним адміністративного правопорушення. Важливо зазначити, шо попередження здійснюється лише в письмовій формі або за допомогою спеціальних засобів. Наприклад, у разі порушення Правил дорожнього руху водієм або правил руху по річках судново­ дієм їм робиться відмітка в спеціальному талоні попереджень. Одним із найпоширеніших адміністративних стягнень є штраф — грошове стягнення, що накладається на громадян, посадових осіб у випадках і розмірі, установлених Кодексом України про адміністра­ тивні правопорушення. Штраф може застосовуватися як на підставі рішення суду, іншого органу, так і стягуватися на місці (наприклад, при виявленні безоплатного проїзду в транспорті). Закон передбачає використання стягнення у вигляді оплатного вилучення предметів, які є знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення. Так, може бути вилу­ чено мисливську рушницю в порушника правил мисливства, сітки — у рибалки-браконьєра. Вказаний предмет вилучається незалежно від бажання власника, реалізується через торговельну мережу, а отримані від продажу кошти (за вилученням витрат на зберігання та продаж) повертаються колишньому власнику. 11
  • 10. Якщо при оплатному вилученні колишній власник отримує частину вартості свого вилз^еного майна, то в разі конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або об’єктом адміністративного пра­ вопорушення, вил5^ений предмет або кошти від його реалізації пере­ даються в доход держави. Досить широко застосовується таке стягнення, як позбавлення спеціального права на строк до З років. Як адміністративне стягнення застосовується, наприклад, позбавлення права управління транспорт­ ними засобами (водійських прав) або права на полювання. Це стяг­ нення застосовується за порушення, пов’язані з використанням права, якого особу позбавляють. Одним із найтяжчих адміністративних стягнень є виправніроботи. Особа, до якої застосовано це стягнення, продовжує працювати на своєму місці роботи, однак протягом строку стягнення (від 15 днів до 2 місяців) з її заробітної плати утримується до 20 % заробітку в доход держави. Зазначимо, що виправні роботи можуть бути призначені лише судом особам, які мають постійну роботу. Це стягнення не може застосовувати­ ся до непрацездатних осіб (інвалідів, пенсіонерів за віком, вагітних жінок), а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів. У період відбування зазначеного стягнення порушник не може піти в чергову відпустку, звільнитися за власним бажанням. Найсуворішим видом адміністративного стягнення є адміністра­ тивний арешт. Він також призначається тільки судом за найбільш небезпечні адміністративні правопорушення, які за рівнем суспільної небезпеки наближаються' до злочинів. Термін адміністративного арешту —до 15 діб. Це стягнення не застосовують до неповнолітніх, жінок, які мають дітей віком до 12 років, інвалідів 1-ї та 2-ї груп, вій­ ськовослужбовців. Важливо зазначити, що перелік стягнень не є вичерпним. Закон пе­ редбачає, що можливе запровадження інших адміністративних стягнень. Так, до правопорушників іноземців можливе застосування стягнення — видворення за межі України. 5. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб. Кодекс України про адміністративні правопорушення визначає, що до адміністративної відповідальності можуть бути притягнуті фі­ зичні особи, які досягнули 16 років. Однак при цьому передбачено ряд особливостей у притягненні неповнолітніх до адміністративної відпо­ відальності. У разі вчинення адміністративного правопорушення неповноліт­ ньою особою у віці від 16 до 18 років застосовуються заходи впливу, передбачені саме для них. 12
  • 11. Ознайомтеся з витягом із Кодексу України про адміністративні правопорушення. Визначте передбачені законодавством заходи впли­ ву, які застосовуються до неповнолітніх, і висловіть свою думку щодо ефективності та доцільності застосування цих заходів. З Кодексу України про адміністративні правопорушення Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх За вчинення адміністративних правопорушень до неповноліт­ ніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосо­ вані такі заходи впливу: 1) зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення в потерпілого; 2) застереження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання. Однак у разі скоєння правопорушень, пов’язаних із наркотичними речовинами, дрібної крадіжки, дрібного хуліганства, злісної непокори працівникові міліції, порушення Правил дорожнього руху тощо, закон передбачає притягнення неповнолітніх правопорушників до адміністра­ тивної відповідальності па загальних підставах. 6. Адміністративне затримання. Уявіть собі ситуацію. Чоловік у нетверезому стані нецензурно ла­ ється на вулиці, а коли громадяни роблять йому зауваження, починає бійку. На щастя, наряд міліції, який опинився поруч, припиняє бійку, яка не призвела до суттєвих тілесних ушкоджень. На пропозицію на­ дати документи та піти до відділу міліції порушник категорично від­ мовився, документів у нього не виявилося, установити особу на місці не вдалося. Що робити? Запропонуйте, як має бути вирішена ця ситуація, щоб правопо­ рушник не уникнув відповідальності. Закон передбачає, що з метою припинення адміністративних пра­ вопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, установлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості складення його на місці вчинення правопору­ шення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного й правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускається адмі­ ністративне затримання особи. Отже, у цьому випадку співробітники міліції мають право затримати правопорушника. 13
  • 12. Закон визначає органи, які мають право здійснити адміністратив­ не затримання. Це органи внутрішніх справ, органи прикордонної служби (у разі незаконного перетинання або спроби незаконного пе­ ретинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму, порушення правил перебування іноземців та осіб без грома­ дянства в Україні тошіо), керівники воєнізованої охорони об’єктів (при вчиненні правопорушень, пов’язаних із посяганням на об’єкти, що охо­ роняються), посадові особи військової служби правопорядку в Збройних силах України (у разі вчинення правопорушень військовослужбовцями, працівниками Збройних сил України під час виконання ними службо­ вих обов’язків), органи Служби безпеки України (при порушенні зако­ нодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах). Про адміністративне затримання обов’язково складається протокол, у якому зазначаються дата й місце складання; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затри­ маного; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адмініст­ ративного правопорушення, негайно повідомляють її родичів, а на її прохання також власника відповідного підприємства, установи, ор­ ганізації або уповноважений ним орган. За загальним правилом адміністративне затримання не може три­ вати більше трьох годин. Однак в окремих випадках законодавство встановлює більш тривалі строки можливого затримання. Особи, яких затримано Умови та заходи, для яких збільшено строк затримання Максимальний строк затримання Особи, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через держав­ ний кордон України Для встановлення особи й з’ясування обставин правопо­ рушення 3 доби 3 повідомленням про це письмово проку­ рора протягом 24 годин із моменту затримання Якш;о правопорушники не мають документів, що по­ свідчують їхню особу 10 діб із санкції проку­ рора Особи, які порушили правила обігу нарко­ тичних засобів 1 пси­ хотропних речовин Для складання протоколу, а в необхідних випадкахдля вста­ новлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилуче­ них наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження 3 доби 3 повідомленням про це письмово проку­ рора протягом 24 годин із моменту затримання 14
  • 13. Продовження табл. Особи, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім’ї, злісну непокору за­ конному розпорядженню або вимозі працівника мі­ ліції До розгляду справи суд­ дею або начальником (заступником начальни­ ка) органу внутрішніх справ Іноземці та особи без громадянства, які пору­ шили правила перебу­ вання в Україні До розгляду справи суд­ дею або посадовою осо­ бою органу Державної прикордонної служби України Строк адміністративного затримання вважається з моменту достав- лення порушника для складення протоколу. Однак якщо затриманий знаходиться в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, то строк його затримання рахується лише з часу його витвереження. Адміністративне затримання може бути оскаржене у вищестояш;ому органі щодо органу, який здійснив затримання. Наприклад, якщо особа затримана начальником районного відділу міліції, треба звертатися до обласного управління внутрішніх справ, прокурора або до суду. Однак при цьому треба мати на увазі, що оскарження адміністративного затри­ мання не зупиняє його. Адміністративне правопорушення, адміністративна відповідаль­ ність, адміністративне стягнення, адміністративне затримання. 1. Поясніть поняття: адміністративне правопорушення, адміністративна відповідальність, адміністративне стягнення, адміністративне за­ тримання. Наведіть приклади адміністративних правопорушень, відомих вам із повідомлень засобів масової інформації, мережі Інтернет, влас­ ного життєвого досвіду. Порівняйте адміністративну відповідальність та адміністративне стягнення. Назвіть адміністративні стягнення, передбачені законодавством. Дайте характеристику адміністративної відповідальності неповно­ літніх. Розподіліть відомі вам види адміністративних стягнень по групах (за різними критеріями класифікації). 7. Як особа може оскаржити адміністративне затримання? 8*. Висловіть свою думку щодо доцільності запровадження нових або зміни існуючих адміністративних стягнень. 9*. Висловіть свою думку щодо того, якою мірою порядок адміністра­ тивного затримання, а також існуючі види адміністративних стяг­ нень відповідають вимогам демократи. 2. 15
  • 14. § 5 -6 . Адміністративне провадження (адміністративний процес) 1. Поняття та види адміністративного процесу та провадження. Реалізація норми адміністративного права, як і норм права будь- якої іншої галузі, потребує дотримання певної встановленої законо­ давством процедури. Для цього використовують адміністративне провадження —урегульовану процесуальними нормами адміністра­ тивного права сукупність дій, спрямованих на розгляд і вирішення органами державної влади або місцевого самоврядування певних адміністративних справ. Необхідно зазначити, що серед юристів не існує єдиної думки щодо співвідношення понять «адміністративний процес» та «адміністративне провадження». Частина з них уважає ці поняття синонімами, інші вважають, що провадженням називають дії і розгляд справ про адміністративні правопорушення, а адміністра­ тивний процес передбачає прийняття рішень і розгляд будь-яких інших справ, пов’язаних з адміністративними правовідносинами, які не стосуються адміністративних правопорушень. За характером справ, які розглядаються, розрізняють два види адміністративного провадження —юрисдикційне та неюрисдикційне. До юрисдикційних проваджень відносять ті, у яких існує певний адміністративно-правовий спор, на вирішення якого спрямоване провадження. Такими є, зокрема, провадження у справах про адміні­ стративні правопорушення; провадження з розгляду скарг тощо. Неюрисдикційними провадженнями є провадження з розробки та прийняття нормативно-правових актів здійснення різних видів дер­ жавних реєстрацій (транспортних засобів, нерухомості тощо). Іноді адміністративні провадження поділяють залежно від органу, який його здійснює. Частину адміністративних проваджень здійснюють суди (у судовому порядку), однак більшість —несудові державні орга­ ни в адміністративному порядку. 2. Стадії адміністративного процесу. Адміністративний процес є досить складним і тривалим. Саме тому в ньому визначають певні стадії. Передусім здійснюється аналіз ситуації. На цій стадії збирають і фіксують інформацію про стан справи, факти, які мають юридичне значення, у разі необхідності здійснюється формальне порушення адміністративної справи. Другою стадією є прийняття рішення в справі. Рішення на цій стадії приймають на підставі інформації, яку було зібрано. Третя стадія процесу не є обов’язковою. Особи, зацікавлені в справі, мають можли­ вість оскаржити або опротестувати прийняті рішення, однак це є їхнє право, а не обов’язок. Останньою стадією адміністративного процесу А 16
  • 15. є виконання прийнятого рішення. Ця стадія є останньою за часом, але не за важливістю. Адже від ефективності реалізації цієї стадії багато в чому залежить результативність усього адміністративного процесу — без точного та швидкого виконання прийнятих рішень утрачають сенс усі попередні стадії процесу. Необхідно зазначити, шо ці етапи є загальними для всіх видів про­ ваджень, однак кожен із них має свою специфіку, особливості. Кожна стадія складається з окремих процесуальних дій, порядок здійснення яких визначено законом. Обов’язковим наслідком адміністративного процесу є прийняття певного акта. Це може бути рішення суду, рішення органу внутрішніх справ, розпорядження глави місцевої державної адміністрації, наказ чи розпорядження органу виконавчої влади тощо. Різні адміністративні провадження мають свої особливості. 3. Провадження в справах про адміністративні правопорушення. Одним із найпоширеніших є провадження в справах про адміністра­ тивні правопорушення. Його порядок визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі скоєння особою правопорушення обов’язково складається протокол у двох екземплярах (один з яких вручається правопоруш­ нику), визначеними законом посадовими особами державних органів, а в окремих випадках —представниками громадської організації. При складанні протоколу порушник має право зазначити в ньому заува­ ження, висловити незгоду з викладеними обставинами, дати пояс­ нення. Іноді, коли йдеться про порушення правил охорони лісів, користу­ вання залізницею, автомобільним транспортом, окремі порушення Правил дорожнього руху пішоходами тощо, закон дозволяє не скла­ дати протокол. Однак при цьому обов’язкова умова —якщо порушник не заперечує порушення і погоджується з накладеним стягненням. У більшості із зазначених випадків стягнення накладається безпосе­ редньо на місці правопорушення. ^ У всіх інших випадках, а також якщо особа, яка скоїла одне із зазна­ чених правопорушень, заперечує порушення або накладене стягнення, має бути складено протокол. Складений протокол та інші зібрані докази в справі правопору­ шення в більшості випадків розглядаються за місцем вчинення пра­ вопорушення. Закон визначає досить стислі строки розгляду справ про адміністра­ тивні правопорушення. Відлік цього строку розпочинається з часу отримання матеріалів органом, уповноваженим розглядати справи. За наслідками розгляду справи приймається відповідна постанова, якою може бути передбачене накладення на порушника адміністра- 17
  • 16. ХИБНОГО стягнення, застосування заходів впливу, передбачених для неповнолітніх правопорушників або ж закриття справи (якщо прови­ на порушника не знайшла підтвердження чи відсутня). Приклади справ Строки роз­ гляду справ Порушення, пов’язані з експлуатацією газового господарства 7 діб Дрібне розкрадання майна, виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення, порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержа­ них злочинним шляхом, або фінансування тероризму 5 днів Незаконна торговельна діяльність, порушення порядку прове­ дення мітингів і демонстрацій, порушення порядку ведення Дер­ жавного реєстру виборців, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати )діасть у референдумі, та використання таких списків З дні Окремі порушення пов’язані з наркотиками, вирощуванням маку та конопель, порушення правил валютних операцій, дрібне хулі­ ганство, поширення неправдивих чуток, вчинення насильства в сім’ї, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в п’яному вигляді, злісна непокора працівнику правоохоронних ор­ ганів 1 доба Інші адміністративні справи 15 днів 4. Провадження в справах за зверненнями громадян. Ще одним поширеним різновидом є провадження за зверненнями громадян. Цей порядок визначений Законом України «Про звернення громадян», який передбачає три можливих види звернень громадян. Зверненнями громадян називають викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де висловлю­ ються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а та­ кож висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, удосконалення правової основи державного й громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації, закріплених Конституцією України та чинним законодавством їхніх прав та інтересів, або повідомлення про пору­ шення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств. 18
  • 17. установ, організацій незалежно від форм власності, народних депу­ татів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а-також ви­ словлення думки щодо поліпшення їхньої діяльності. Клопотання — письмове звернення з прохашіям про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод. Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Кожен громадянин може оскаржити рішення, дії або бездіяльність державних органів державної влади, якими порушено його права й за­ конні інтереси, незаконно накладено певні обов’язки чи притягнуто до відповідальності тощо. Звертаючись до державного органу, необ­ хідно дотримуватися вимог до звернень, передбачених законом. Ознайомтеся з витягом із Закону України «Про звернення грома­ дян» і визначте основні вимоги до звернень громадян. Із Закону України «Про звернення громадян» Стаття 5. Вимоги до звернення Звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце про­ живання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і запи­ саним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, на­ дісланим поштою або переданим громадянином до відповідного орга­ ну, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинне бути підписано заявником (заявни­ ками) із зазначенням дати. Зверніть увагу —якщо цих вимог не буде дотримано, звернення повертається заявникові без розгляду. Закон також передбачає, що особа може подати скаргу лише про­ тягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але не пізніше одного місяця з моменту, коли громадянин ознайомився із цим рішенням. 19
  • 18. Отримавши звернення громадянина, органи державної влади й місце­ вого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи зобов’язані об’єктивно та всебічно перевірити заяву чи скаргу. При цьому громадянин має право бути присутнім при розгляді його звернення. Пїд час розгляду звернення мають бути прийняті рішення, які дають можливість вирішити проблеми, Ш.0 вказуються в заяві. Про результати перевірки та прийняті при цьому рішення обов’язково мають повідомити заявника. Відповідно до закону, звернення повинне бути розглянуте протягом місяця, а заявник має отримати відповідь на своє звернення. 6 ок­ ремих випадках, коли необхідна додаткова перевірка, термін розгляду звернення може бути продовжений керівником організації, але не більше ніж 45 днів. 5. Адміністративне судочинство. З метою забезпечення захисту прав і свобод громадян, вирішення суперечок між людиною та державою, Гї органами та посадовими осо­ бами створено систему спеціалізованих адміністративних судів. Вони розглядають спори між фізичними або юридичними особами та суб’єк­ тами владних повноважень (тобто з органами державної влади чи міс­ цевого самоврядування або їх посадовими особами), спори щодо прийняття громадян на державну службу та її проходження, спори, пов’язані з виборами та референдумами. Крім того, адміністративні су­ ди розглядають спори між різними органами державної влади. Отже, саме до адміністративного суду необхідно звертатися для скасування незаконного з точки зору особи рішення сільської ради чи районної державної адміністрації, якщо державного службовця незаконно звільнили з роботи, коли особу відмовляються внести до списків для голосування або зареєструвати кандидатом у депутати. Адміністратив­ ні суди мають також розглядати суперечки між різними органами вла­ ди —наприклад, районною та обласною радою, різними відділами чи управліннями державної адміністрації, податковою адміністрацією та комітетом у справах підприємництва тощо. Пригадайте, які адміністративні суди створено в Україні. Визначення конкретного суду, до якого потрібно звернутися в тому чи іншому випадку, залежить від сутності справи (див. табл. на с. 21). Крім того. Кодекс адміністративного судочинства визначає, що суди розглядають справи за місцем знаходження відповідача, а якщо йдеться про рішення чи дії, які порушують права окремої особи, —за місцем її проживання або за місцем знаходження відповідача (за ви­ бором позивача). ^ 20
  • 19. Суд, якому підсудні справи Категорії справ Місцеві загальні суди як адміністративні суди Адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган, по­ садовачи службова особа органу місцевого самоврядування; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи безді­ яльності суб’єктів владних повноважень у справах про при­ тягнення до адміністративної відповідальності; усі адмініст­ ративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб’єктами владних повноважень із приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат і пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг Окружні адміністра­ тивні суди Справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада. Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім справ із приводу рішень, дій чи без­ діяльності в справах про адміністративні проступки тасправ, які підсудні місцевим загальнимсудам якадміністративним судам Місцеві загальні суди як адміністративні суди або окружні адміністративні суди за вибором позивача Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади Вищий адміністра­ тивний суд України як суд першої інстан­ ції Справи щодо встановлення Центральною виборчою комі­ сією результатів виборів або Всеукраїнського референ­ думу, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскар­ ження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції. Вищої кваліфі- каііійної комісії суддів України В адміністративному процесі сторонами можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, різноманітні юридичні особи, а також органи державної влади, місцевого самоврядування, їх службові та посадові особи. Залежно від того, яку позицію займає особа в процесі, вона може бути позивачем (якщо заявила свої вимоги) або ж відповідачем. Особливістю адміністративних справ є те, що в більшос­ ті випадків відповідачем може бути лише орган державної влади чи місцевого самоврядування або його службова чи посадова особа. Інші відповідачі можливі лише в справах про примусову ліквідацію або тим­ часове припинення діяльності об’єднання громадян, про примусове видворення іноземця з України, про обмеження права на проведення зборів, мітингів, демонстрацій та в деяких інших випадках. 21
  • 20. Розгляд справи в адміністративному суді розпочинається з поперед­ нього судового засідання. На ньому суддя з’ясовує можливість урегу­ лювати справу без судового розгляду, а якщо це виявиться неможли­ вим —уточнює позовні вимоги, визначає факти, які необхідно довести, та з’ясовує докази, якими ці обставини буде доводити кожна сторона. Безпосередньо судовий розгляд починається з підготовчих дій — перевірки явки учасників процесу, свідків тощо, роз’яснення учасни­ кам розгляду їхніх прав та обов’язків тощо. Після цього розпочинається розгляд справи по суті: суд вислуховує пояснення сторін, досліджує письмові, речові та інші докази, заслуховує свідків тощо. Після закін­ чення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами сторони переходять до судових дебатів —кожна сторона викладає свою пози­ цію, спираючись на досліджені докази. Остання стадія судового роз­ гляду адміністративної справи — прийняття рішення та його оголо­ шення. Вирішуючи справу по суті, суд приймає постанову, рішення ж, яким суд зупиняє провадження в справі, залишає заяву без розгляду або приймає інші процесуальні рішення (не вирішуючи справу по суті), приймається як ухвала. Адміністративне провадження, адміністративне судочинство, звернення громадян, скарга, заява, клопотання, пропозиція. 1. Поясніть поняття: адміністративне провадження, адміністративне судочинство, звернення громадян, скарга, заява, клопотання, пропозиція. 2. Які види адміністративних проваджень вам відомі? Визначте особли­ вості відомих вам адміністративних проваджень. 3. Визначте основні стадії: а) адміністративного провадження в справах за зверненнями гро­ мадян; б) адміністративного судочинства. 4. Визначте, який суд має розглядати зазначені справи: а) скаргу громадянина про відмову сільської ради виділити йому ділянку землі; б) позов районної ради, яка не погоджується з рішенням обласної державної адміністрації; в) справа про відмову в призначенні громадянину пенсії; г) справа про оскарження рішення Президента України; д) справа про адміністративну відповідальність громадянина за порушення правил благоустрою населених пунктів. 5*. Напишіть умовне звернення до одного з органів державної влади. 6* Висловіть свою думку щодо встановленого порядку визначення підсудності адміністративних справ. 7* Висловіть свою думку, якою мірою встановлений законом порядок розгляду звернень громадян відповідає демократичним вимогам. 22
  • 21. Практична робота № 1 Звернення громадян. Судовий захист прав громадянина Вивчаючи адміністративний процес, ви дізналися про порядок розгляду звернень громадян. Однак для того, щоб звернення було ефек­ тивним, досягло поставленої мети, необхідно правильно та відповідно до вимог закону його скласти. Крім того, важливо навчитися визначати, до якого органу спрямувати своє звернення, яку форму звернення (скаргу, клопотання, пропозицію тощо) обрати. Уявімо, що ви вирішили стати мисливцем і отримати дозвіл на придбання та зберігання мисливської зброї. Що для цього потрібно? Насамперед треба визначитися, який орган вирішує це питання. Дозвільна система, яка має вирішити це питання, входить до складу органів внутрішніх справ, отже, саме до них за місцем свого прожи­ вання треба звернутися. Заява має відповідати вимогам, що викладені в законі. Начальнику Барського районного управління внутрішніх справ Вінницької області Сергієнку М. О. Я, Когут Володимир Романович, 1979 року народження, проживаю за адресою с. Вишневе Барського району, вул. Свободи, 5. Працюю трактористом у районному дорожньому управлінні. Є членом Укра­ їнського товариства мисливців і рибалок, закінчив курси мисливців. Прошу надати мені дозвіл на придбання, зберігання та викорис­ тання мисливської рушниці та мисливського ножа. Відповідь прошу направити письмово за адресою: с. Вишневе, вул. Свободи, 5, тел. (063) 534-12-49, Когуту В. Р. 21.09.2011р. Когут В. Р. При цьому зазначимо, що всі назви, прізвища, адреси —умовні, до того ж у багатьох випадках при зверненні з подібними заявами вико­ ристовують спеціальні бланки заяв, які можна отримати у відповід­ них органах влади. А от як має виглядати позов до адміністративного суду, якщо ваші права порушено. 23
  • 22. До окружного адміністративного суду Одеської області Адреса;_________________________ Позивач: Куртов Сергій Васильович, проживаю за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 45, кв. 23 тел.: (048) 45-67-89 Відповідач: Шевченко Володимир Васильович, прокурор Одеської області, юридична адреса: м. Одеса, вул. Великофонтанська, 23, тел.: (048) 12-34-56 Адміністративний позов про визнання незаконною бездіяльність суб’єкта владних повноважень Мною, С. В. Куртовим, 24. 01. 2010 р. до прокуратури Одеської області була подана скарга про бездіяльність працівників прокуратури Балтського району. На мою скаргу з прокуратури області відповіді отримано не було. 19. 03. 2010 р. я звернувся до прокурора Одеської області з інформа­ ційним запитом про надання інформації щодо моєї скарги від 24.01. 2010 р. Однак прокурор В. В. Шевченко мені відповіді не надав, чим порушив моє право на отримання інформації. В. В. Шевченко своєю бездіяльністю позбавив мене можливості отри­ мання та реалізації права на справедливий, своєчасний та повний захист із боку держави моїх прав і свобод. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор роз­ глядає скаргу про порушення прав громадян та юридичних осіб і здій­ снює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг усіма органами, установами, організаціями та посадовими особами. У поданій мною скарзі я просив порушити дисциплінарне провадження щодо працівників прокуратури Балтського району по факту бездіяльності, а саме не вживання заходів щодо захисту моїх прав і не прийняття рішен­ ня в порядку ст. 97 КПК України, у результаті чого тривалий час не ви­ конується рішення суду. Згідно із ст. 1, 4, 16, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади зі скаргами щодо перешкод при здійсненні їхніх прав і законних інтересів. Відмова в розгляді звернень забороняється. Органи державної влади зо­ бов’язані розглядати скаргу та не пізніше як у місячний термін повідомити заявника про результати розгляду. Стаття 7 Закону України «Про звернення фомадян» вказує, що якщо порушене питання не входить до їхніх повноважень, то в термін не більше п’яти днів пересилається ним за належністю відповідному органу чи по­ садовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. За результатами перевірки за моїм зверненням прокуратурою Балт­ ського району було надано відповідь 28.04. 2010 р. за 254, що підтверд­ жується даними, які містяться в копії книги вихідної кореспонденції 24
  • 23. Балтської районної прокуратури Одеської області, однак у ній немає від­ повіді на моє звернення. За таких обставин уважаю, що прокурором Одеської області В. В. Шев­ ченком було порушено моє право, згідно із Законом України «Про звер­ нення громадян» та Законом України «Про інформацію», у частині нена- дання відповіді на моє звернення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Балтської районної прокуратури. На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 17, 104, 105, 106 КАС України, прошу визнати незаконною бездіяльність прокурора Одеської області В. В. Шевченка в частині ненадання відповіді на моє звернення від 24. 01. 2010 р. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності пра­ цівників Балтської районної прокуратури. Визнати незаконною бездіяльність прокурора Одеської області В. В. Шевченка в частині ненадання відповіді на мій інформаційний запит від 19. 03. 2010 р. Зобов’язати прокурора Одеської області В. В. Шевченка надати мені належну відповідь на моє звернення від 24. 01. 2010 p., у частині щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Балтської районної прокуратури та на інформаційний запит від 19. 03. 2010 р. Дата Підпис Тепер спробуйте визначити, яке звернення (скаргу, заяву, клопо­ тання) треба підготувати, до якого органу його направити в запропо­ нованих випадках і складіть його: а) ви бажаєте отримати ділянку землі для ведення фермерського госпо­ дарства; б) ви вважаєтедоцільним побудувати поблизу вашого будинку спортив­ ний майданчик, використавши для цього кошти місцевого бюджету; в) ви вважаєте неправомірним рішення податкової адміністрації що­ до накладення на вас штрафу; г) районна рада вважає рішення, прийняте сусідньою міською радою про будівництво сміттєспалювального заводу та окружної дороги таким, що порушує права та інтереси жителів району; д) група батьків уважає доцільним змінити профіль навчання в школі, де навчаються їхні діти; е) громадянин уважає, що він має право на статус потерпілого від аварії на Чорнобильській атомній електростанції; є) громадянин уважає неправомірним відмову територіальної виборчої комісії зареєструвати його кандидатом на посаду сільського голови. Я » ) Випереджуюче завдання. Знайдіть інформацію про джерела бюджетів і напрями використання державних коштів у різних країнах світу. 25